Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









Козорізи. Історія роду

Як Козорізенки стали Козорізами

 У процесі дослідження цих реєстрів мені вдалося виявити цілий ряд прізвищ, які мають відношення до роду Козорізів. Зокрема, в реєстрі 1649 року згадуються Сава Козорізенко  (Черкаський полк), Ісай Козоріженко (Чернігівський полк), Мартин Козорізенко (Білоцерківський полк), Семен Козороженко (Переяславський полк, сотня Оверка Сидоровича,) Павло Козорізенко (Миргородський  полк, Лохвицька сотня), Демко Козорізенко (Прилуцький полк сотня Краснянська), Іван Козоріз (Ніжинський полк, Ніжинська сотня) та інші. Прізвища моїх далеких предків також згадуються у Реєстрі Війська  Запорізького низового Нової Січі, складеному у 1756 році. Приміром, тут у списку козаків Миколаївського куреня (отаман Онисько Віл)  під номером 243 значиться  якийсь Каленик Козоріз.

Учені-ономасти (які досліджують власні імена) вважають, що сама форма утворення  прізвища Козорізенко та йому подібних має козацьке походження, оскільки вказує на певне ремесло, рід заняття носіїв таких  прізвищ, що для козацьких часів було типовим явищем. Народні найменування осіб за родом діяльності зберігають, зокрема, такі популярні українські прізвища, як Шевченко і похідні від нього Швець, Шевчук, Шевців, Шевчишин, Гончаренко (Гончар, Гончарук), Кравченко (Кравець, Кравчук, Кравців), Дігтяренко (Дігтяр, Дігтярук), Різниченко (Різник, Різничук),  Коноваленко (Коновал, Коновальчук), Стадниченко (Стадник, Стадничук) та багато інших. Сюди ж слід віднести і такі  просторічні напівжартівливі  прізвища як Дубогризенко, Короцюпенко, Корощупенко, Круподеренко, Жорнокльовенко, Тягнишкура,  Козорізенко, Козоріз, Козолуп   тощо.

Також  дослідники козацьких реєстрів  зазначають, що близько 60% занесених туди прізвищ закінчуються на  суфікс            -енко, який вказував на родове походження носіїв таких прізвищ: Козорізенко — себто син Козоріза.    Що ж до трансформації прізвищ із найпродуктивнішим суфіксом   -енко у коротші форми, то це відбувалися під впливом різних обставин, у тому числі й через особливості розмовної мови, носії якої  намагалися спростити вимову багатоскладових прізвищ, замінивши їх коротшими і виразнішими формами. Це ми можемо спостерігати і на прикладі прізвищ Козорізенко — Козоріз, останнє з яких сьогодні є домінуючим. Принаймні, в цьому можна легко переконатися за допомогою пошукової системи Інтернету.

Так, найпопулярніша  пошукова система Google  українською мовою не видає жодної згадки на прізвище Козорізенко, а російською – лише кілька (у варіанті Козорезенко). Найвідомішим  носієм цього прізвища  є народний художник Російської Федерації, доктор мистецтвознавства Козорізенко Петро Петрович   (рос. Козорезенко), який  народився 1953 року в Сімферополі, а нині мешкає у  Москві.

Проробивши той самий експеримент із прізвищем Козоріз,  отримуємо наступний результат: варіант Козоріз видає  в Інтернеті 22 400 згадок, російські варіанти:  Козориз – 23 400, і Козорез – 9 210 згадок (станом на 20.04.2009 року).

І все ж варто відзначити, що прізвище Козоріз та похідні від нього не належить до найпоширеніших українських прізвищ, скажімо, таких як Іваненко, Петренко, Сердюк тощо, хоча за допомогою того ж Інтернету можна переконатися, що Козорізи, а також Козорезы і Козорезовы (русифіковані варіанти) проживають практично у всіх куточках України і далеко за її межами. Є серед них науковці,  юристи, інженери, журналісти, художники і навіть священики. Та, мабуть, найпопулярнішим носієм цього прізвища, за частотою згадок в Інтернеті, є футболіст Іван Миколайович Козоріз (1979 р.н.), який останнім часом виступає за ФК “Харків”.  До речі, Іван – корінний киянин. Там народився і виріс, закінчив футбольну школу. Нині із дружиною та донькою мешкає  у Харкові.

Свого часу в  Києві  жив і працював   ще один  відомий представник  цього роду — письменник  Михайло Кирилович Козоріз (у деяких варіантах Козоріс), який народився  у місті Калуш на Прикарпатті. Він працював  у Наркоматі юстиції УРСР, був членом письменницької організації “Західна Україна” і написав ряд художніх та публіцистичних творів. У квітні 1933 р. Михайла Козоріза   було  заарештовано і звинувачено в тому, що він входив до керівництва контрреволюційної організації УВО, вербував нових членів в організацію і провадив повстанську діяльність. За це судовою “трійкою” при ОПУ УРСР його  було засуджено на п’ять років виправно-трудових таборів і заслано на Соловки, а  9.10.1937 року на підставі постанови “особливої трійки” УНКВС Ленінградської області розстріляно.

 Серед сотень тисяч осіб, які були репресовані в часи тоталітарного комуністичного режиму,  зустрічаються і  прізвища кількох православних священиків. Один з них, ієромонах Сімеон, (Семен Іванович Козоріз) походив із в села Городище Лохвицького повіту Полтавської губернії, де  народився 1882 року в селянській сім’ї. Невідомо, як він потрапив до  Тверській області, але у 20-х роках він служив в Успенському  монастирі цієї області.  10 листопада 1930 року його було заарештовано і за постановою КОГПУ засуджено до  розстрілу.

Такий же вирок був винесений і щодо іншого священика — Іларіона Даниловича  Козоріза (народився в 1896 року в Хмельницькій області). Розстріляний 16 жовтня  1937 року за постановою “трійки”…

Так що  дійсно, нашого цвіту по всьому світу. І далеко не завжди цей цвіт добровільно  розсіювався по тому світу та повертався на рідну українську землю, де знаходиться його коріння.