Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









Археологічними стежками

        Степовий курган РОЗКОПКИ ДАВНІХ КУРГАНІВ У С. ДРАБІВ

У 1997 році працівниками Черкаської археологічної інспекції, що входили до складу загону Черкаської Лісостепової археологічної експедиції (ЧЛАЕ) у складі молодших наукових співробітників Кушт­ана Дмитра Павловича та Белиха Валерія Володимировича, лаборанта Кривенка Миколи Петровича, були проведені охоронні розкопки двох курганів на ПнЗх околиці селища  Драбів. Кургани потрапляли під індивідуальну забудову й підлягали знесеню. Тому перед цим їх взялися досліджувати археологи. За допомогою бульдозера Т-170 вони  розкопали й дослідили кургани, які знаходилися  на орному полі, й були розташовані один коло одного на відстані близько 20 м між краями піл та були  витягнуті по лінії ПнЗх-ПдСх. Не зважаючи на те, що з  часу розкопки курганів минуло більше 14 років, результа­ти цих досліджень  і  досі не втратили своєї актуальності, особливо для істориків та краєзнавців, які  вивчають  стародавню історію Драбівщини. Адже донедавна  на археологічній карті області цей край залишався «білою плямою».                                        

   Курган № 1

Висота насипу на момент дослідження складала близько 0,5 м, діаметр – близько 30 м. Поверхня сильно розорана. Насип кургану було нарізано п’ятьма паралельними траншеями по лінії Пд-Пн зі збереженням усіх бровок (Мал. 2). Курган було споруджено в два прийоми. Виявлено три поховання доби пізнього енеоліту-ранньої бронзи.кургани, мал. 2

 

Поховання 1 (основне, ямної культури) виявлене на ПнСх від сучасного центру кургану на відстані 2,5 м. Могильна яма підпрямокутної форми з заокругленими кутами, розмірами 2х1 м, довгою віссю орієнтована на лінії ПнСх-ПдЗХ. З ПдСх сторони зафіксовано материковий викид із поховання на рівні давнього горизонту, який був розташований вздовж довгої стінки ями. На дні могили на глибині 1,45 м від сучасної поверхні (глибина від давнього горизонту – близько 0,85 м) виявлено залишки скелета людини дуже поганої збереженості, до того ж похо­вання більш як на половину було знищено норами гризунів. Похований лежав скорчено на спині, ноги зігнуті в колінах по правий бік, скелет орі­єнтований головою на ПдЗх. (Мал. 3). З кісток збереглись: череп, ліва рука без нижньої частини і ліва частина грудної клітини, фрагмент лівого крила тазу та ступні ніг. Кістки черепа, плечі та стопи ніг покрашені мінеральним барвником – вохрою вишневого кольору. На ділянках дна могили, що збереглися, зафіксовано залишки підстилки з кори темно-ко­ричневого кольору. Поховання безінвентарне.

Поховання 2 (впускне, ямної культури) знаходилось над похованням 1. Воно впущено у первин­ний насип кургану, контури його ями майже співпадають з основним похованням. Могильна яма підпрямокутної форми з заокругленими кутами, глибина дна 0,98 м від сучасної поверхні. Скелет похованого лежав скорчено на спині (?), орієнтований, як і поховання 1, на Пд-Зх, но­ги сильно зігнуті в колінах, повернені праворуч, ліва рука на живо­ті, долоня правої піднята до грудей (Мал. 3). Зліва від небіжчика біля стін­ки ями зафіксовано коричневий тлін, можливо від перекриття або під­стілки. Заповнення ями мішане, нірне, коло дна – сильногумусоване. Поховання безінвентарне.

 

Поховання 3 (впускне, пізній етап ямної культури) впущене у ПдЗх полу первинного насипу на відстані 1,5 м на Пд від сучасного центру кургану. Могильна яма витягнутої підпрямокутної форми з заокругленими кутами, орієнтована довгою віссю по лінії ПдСх-ПнЗх, розмірами 2,4х1,2 м. Глибина ями від сучасної поверхні 1,45 м. На дні по центру ями, ближче до північно-східної стінки на підстилці з кори темно-коричневого кольо­ру лежали кістки тазу та сильно зігнуті в колінах ноги, що впали вперед і трохи вліво. Решту кістяка зруйновано норами, лише біля ПдСх стінки могили вище рівня дна знайдено фрагмент плечової кіст­ки руки, а у Сх кутку – фрагмент неорнаментованої стінки ліпного горщика. (Мал. 3). На кістках скелета місцями простежується корич­невий тлін (можливо від перекриття могили) і плями білого тліну (комиш).кургани, мал. 3

 

Опис знахідок: Фрагмент стінки ліпного горщика без орна­менту, розмірами 4,5х3,5 см (Мал. 3). Випал не рівномірний, ко­лір зсередини чорний, а ззовні – сірий. У тісті домішки дрібно- та зередньозернистого неокатаного піску та слюди.

Стратиграфія кургану. Первинний насип кургану було споруджено чад похованням 1, він мав діаметр приблизно 7,3 м (Мал. 2). Основне похован­ня знаходилось посередині насипу. Похований горизонт добре просте­жувався по краям насипу. Можливо це пов’язано з тим, що в центрі по­ховальної площадки був знятий дерн. З основним похованням пов’язаний материковий викид товщиною до 0,2 м, що лежить на рівні давньо­го горизонту. У ПнЗх полі первинного насипу на рівні давнього гори­зонту знайдено кістку тварини, яка в напевне, є залишком триз­ни. Насип однорідний чорноземний, сильно пошкоджені норами. Поховання 2 було впущене у перший насип кургану прямо по центру, над похованням 1, ознак досипок пов’язаних з цим похованням не помічено. Другий, останній насип кургану було насипано після впуску в полу первинного кургану похованням 3. Після цієї досипки розміри кургану значно збільшились, а центр насипу змістився на 3 м в бік останнього по­ховання. З цією досипкою пов’язана вибірка ґрунту, яка простежена у Пн колі кургану. Останній насип кургану складався з сильногумусованого чорнозему, значно темнішого по кольору за первинний.

                                                         Курган № 2

 

 Висота насипу – 0,5 м, діаметр – близько 25 м. Курган розташова­ний на ПдСх від кургану № 1, відстань між полами близько 20 м. Насип сильно розораний, через ПнЗх полу проходила ґрунтова дорога. По роз­повідям місцевих жителів курган раніше був досить високий (близько 1,5-2 м), але у 50-60-х роках землю з насипу було використано для спо­рудження дороги. При цьому було знайдено багато кісток – напевне від зруйнованих впускних поховань. Насип кургану було досліджено за до­помогою чотирьох траншей по лінії Пд-Пн зі збереженням усіх бровок. Виявлено кільцевий рів доби пізнього енеоліту-ранньої бронзи та три впускні поховання доби середньовіччя (Мал. 4).кургани, мал.4

 

Ровик у формі неправильного кола, діаметром 14,5 м, оперізував первинний насип кургану. Його ширина на різних ділянках складала 0,5-0,7 м при глибині 1,2-1,3 м від сучасної поверхні (0,7-0,8 м від давнього горизонту). У Пн частині рів розширюються до 1,9 м, при цьому глибина збільшуються ще на 0,2 м. Ровик у перетині трапецієпо­дібний з заокругленими кутами. Заповнення однорідне чорноземне. У Пн-ПнЗх секторі ровика у його заповненні на глибині 1,15 м від су­часної поверхні знайдено компактне скупчення уламків горщика, який був роздавлений на боку, розвернутий вінцями на Зх (Мал. 5).

Опис знахідок: Ліпний горщик з прямим, ледь відігнутим на­зовні вінчиком, та яйцеподібним тулубом та невеличким приплющеним денцем. Висота посудини – 28 см, діаметр вінець – 21,5 см, максималь­ний діаметр тулуба – 24 см. Товщина стінок 0,5-0,7 см (Мал. 5). Зо­внішня та внутрішня поверхні вкриті розчесами гребінки (ширина зуб­ців 1,5 мм), зовнішня поверхня місцями залощена. Вінчик прямо зріза­ний, ззовні та зсередини прикрашений насічками. Горщик орнаментова­ний по шийці двома рядами «перлин», утворених наколами зсередини круглою у перетині паличкою діаметром 0,5 см. На поверхні «перлин» чітко простежуються дактилоскопічні відбитки пальців майстра. Плечика горщика прикрашені вісьмома горизонтальними рядами косих підтрикутних за формою наколів, нанесених за допомогою палички або краю лопатки. В тісті домішки дрібнозернистого піску та шамоту, також в незначній кількості – рослинні домішки. Черепок щільний, на зломі двокольоровий. Колір поверхні зсередини чорний, ззовні – коричневий з чорними плямами. На внутріш­ній поверхні горщика простежено сліди чорного накипу. Горщик типологічно можна віднести до рєпінської культури доби пізнього енеоліту-ранньої бронзи.

 

Поховання 1 (ХІ-ХШ ст., кочівницьке) впущене у Пн частину насипу кургану на відстані 5,2 м від сучасного центру. Поховання здійснене у дерев’яній труні-колоді розмірами 1,9х0,4 м. Глибина поховання 0,62 м від сучасної поверхні. Небіжчик чоловічої статі ле­жав випростано на спині, орієнтований головою на Сх-ПдСх. Руки по­хованого простягнуті вздовж тулуба, долоні складено на тазі (Мал. 6). Ліворуч від голови знайдено кістки черепа коня, а під домовиною лежали кості ніг коня. Напевне, у поховальному обряді використову­валась шкура коня з невідокремленою головою та кінцівками. Серед кінцівок коня знайдено залізний предмет.кургани, мал.5

 

Опис знахідок: залізний виріб у вигляді кільця неправильної форми розмірами 8х4,5 см (Мал. 6). Можливо цей предмет є елемен­том кінської упряжі.

Поховання 2 (ХІ-ХШ ст., кочівницьке) було впущене у насип кургану на відстані 3,5 м на ПнЗх від сучасного центру. Поховання здійснене у дерев’яній труні-колоді, довжиною 1,65 м, максимальна ширина якої 0,45 м. Один кінець домовини підпрямокутний з заокруглени­ми кутами, а інший – звужений та заокруглений. Глибина поховання 3,68 м від сучасної поверхні. У труні лежав скелет жінки, випростано на спині, орієнтований головою на Зх (Мал. 6). Ліва рука простяг­нута вздовж тулуба, права покладена на живіт. В ногах похованої зна­ходилась кістка кінцівки вівці та залізні ножиці.

 

Опис знахідок: Залізні ножиці двоскладові, з’єднані заліз­ного клепкою (Мал. 6). Кінці робочих ножів не збереглись, їх шири­на 2 см. Ручки звернуто в кільця діаметром 4 см.

 

Поховання 3 (ХІ-ХШ ст., кочівницьке) впущене в насип кургану на відстані 4 м на Сх від сучасного центру. Скелет дитини лежав випро­стано на спині, головою орієнтований на Зх (Мал. 6). На дні про­стежуються залишки дерев’яної домовини. Права рука простягнута вздовж тулуба, ліва покладена на таз. Біля плеча лівої руки знахо­дилось компактне скупчення астрагалів (п’яточних кісток вівці). В районі пояса знайдено брон­зову пряжку та залишки шкіряного паска. На пряжці місцями збереглись просякнуті окислами залишки матерії. Праворуч від правого стегна на дні домовини лежало бронзове кільце.

Опис знахідок: 1. Астрагали вівці (12 шт.) розмірами 3х2х1,7 см. На двох екземплярах є сліди сточування. Набор астрагалів, очевидно був складений до полотняного чи шкіряного мішечка, який не зберігся, і, напевне, використовувався для дитячої гри («альчики», «бабки» тощо);

2. Бронзова ліроподібна пряжка (Мал. 6) розмірами 3х2 см, з залізним язичком (не зберігся);

3. Бронзове кільце (Мал. 6), овальне в перетині, зовнішній діаметр 3 см.

 

Стратиграфія кургану. Через погану збереженість насипу курга­ну неможливо відтворити повністю його стратиграфію. Основне похован­ня в кургані  відсутнє. Проте було досліджено ровик, спорудження якого співпадає із насипанням кургану. Про це свідчить викид із ровика, простеженний у ПдЗх частині насипу, який лежить частково на поверхні насипу (Мал. 4). Лінія давнього горизонту простежуються на всій площі, обмеженій ровиком. За знахідкою горщика у заповненні ровика первин­ний насип кургану датуються добою пізнього енеоліту-ранньої бронзи (поч. ІІІ тис до н.е.). У епоху середньовіччя курган використовувався як могильник. Знайдено три впускних кочів­ницьких поховання, та, напевне, їх було значно більше, але решта бу­ла зруйнована внаслідок руйнування насипу кургану. На відстані 2,5 м на Пн від центру кургану виявлено пізню яму овальної форми, яка прорізає насип кургану і лінію давнього горизонту і заглиблена на 1,4 м від сучасної поверхні.

 

Можна припустити що курган № 2 використовувався після його зведення як святилище. Про це свідчить наявність кругового ровика, відсут­ність основного поховання, а також впускних поховань доби пізнього енеоліту-ранньої бронзи, в той самий час як у сусідньому кургані № 1, виявлено три похован­ня ямної культури цього часу. Виявлене курганне святилище за горщиком, знайденим у заповненні ровика, відноситься до рєпінської культури, пам’ятки якої поширені у лісостеповій зоні Дніпро-Донського межиріччя. Рєпінські пам’ятки синхронні за часом ранньоямним (середній шар Михайлівського поселення на Нижньому Дніпрі) і датуються початком ІІІ тис до н.е. У середньовіччі (давньоруський час) насип кургану-святилища бу­ло використано як могильник кочовиками (половцями?) ХІ-ХШ ст.

Таким чином, результати цих розкопок дещо доповнюють наше уявлення про матеріальний та духовний світ племен що населяли територію сучасної Драбівщини у Ш тис. до н.е., а також у часи середньовіччя (ХІ-ХШ ст.).

                                                             Джерела

Куштан Д.П. Звіт про археологічні розкопки у Черкаській області за 1997 рік. – Наук. архів Інституту археології НАН України. – № 1997/59.