Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









МУЗЕЙ

ІНФОРМАЦІЯ
щодо Великохутірського краєзнавчого музею

МузейВеликохутірський  краєзнавчий музей було  відкрито у 1987 році в приміщенні сільського будинку культури. Засновником і організатором   музею    був   директор Великохутірської середньої школи і краєзнавець Олександр Андрійович Дорошенко, який особисто збирав архівні матеріали та експонати щодо історії села і його визначних людей. Спочатку вони зберігалися у музейній кімнаті Великохутірської середньої школи, а потім перенесені до краєзнавчого музею, який на час відкриття мав близько 2-х тисяч експонатів, що розміщувалися у 6 експозиційних та виставковому залі, де розміщувалися  картин О,А.Дорошенка та інших самодіяльних художників.

Музейні експозиції краєзнавчого музею відображають історію і побут села  протягом XVII-XX сторіччя а також біографії видатних людей, життя і діяльність  яких були пов’язані з Великим Хутором. Значну частину експозиційних фондів складають матеріали щодо створення та діяльності на території Великого Хутора колгоспів, участі мешканців села у Великій Вітчизняній війні, їхнім трудовим здобуткам  тощо. 
Окремий розділ музею присвячений Герою Радянського Союзу, льотчику-винищувачу Куниці Семену Андрійовичу, який загинув під час оборони Одеси. Завдяки старанням О.А.Дорошенка  були віднайдені архівні матеріали щодо Куниці С.А., зокрема його нагородний лист, та спогади однополчан. Пізніше ім’я Куниці С.А. було присвоєно  Великохутірській середній школі, в якій він навчався,  а також його ім’ям названо одну з центральних вулиць села.

 
15 березня 1991 року рішенням колегії управління культури Черкаського  облвиконкому великохутірському сільському музею було присвоєно почесне  звання “народний музей”. Але, на жаль, після смерті О.А.Дорошенка, музей фактично припинив свою діяльність.  Крім того через відсутність фінансування та постійного керівника музейного закладу частина його фондів була втрачена, а експозиційні матеріали зазнали руйнувань. Після звернення з цього приводу до голови Черкаської обласної державної адміністрації Великохутірська сільська рада та Драбівська райдержадміністрація почали   вживати заходів для відновлення роботи музейного закладу, про що свідчать листи, що подаються нижче.


Інша довідкова інформація про музей:

Лист №1  |  Лист №2  |  Лист №3  |  Лист №4  |  Диплом 

 

Проект створення бібліотечно-музейного комплексу в с.Великий Хутір

 

Загальні положення

Село Великий Хутір є центром сільської ради, якій також  підпорядковане село Ашанівка. Великий Хутір знаходиться за 8 км від районного  центру Драбів і за 47 км від обласного центру міста Черкас. Це один з найбільших населених пунктів Драбівського району, в якому на сьогодні проживає   близько 2 тисяч осіб.

Село Великий Хутір має багату і цікаву історію, яка нараховує більше 300 літ. Перше поселення на території теперішнього Великого Хутора виникло приблизно у 40-х роках XVII століття, коли на березі річки Золотоношки було засновано невеликий хутір Мельники. У 1650 році цей хутір згадується  на карті французького вченого-картографа Гійома Боплана. У 1691 році хутір Мельники був пожалуваний знатному козаку, а пізніше Переяславському полковнику  Івану Мировичу, родина якого  володіла ними до 1709 року. Після цього село знаходилося у власності князівської родини  Кантакузенів, графа Завадовського,  княгині Барятинської.

У другій половині VII-го століття на території села було збудовано Петро-Павлівську та Пелагеївську церкву. Остання була зруйнована у 30-х роках, а Петро-Павлівська збереглася до нашого часу. Її унікальність полягає в тому, що це єдина церква у Драбівському районі, яка не була знищена під час  антирелігійного наступу радянської влади.

 За часів Гетьманства село адміністративно належало до Переяславського козацького полку, пізніше воно стало волосним центром Золотоніського повіту Полтавської губернії.

Великий Хутір є батьківщиною багатьох відомих людей,  серед яких Герой Радянського Союзу Семен  Куниця, поет-фронтовик Пилип Шутір, краєзнавець Олександр Дорошенко, заслужений працівник сільського господарства України Олексій Свистільник  та інші. Нині у селі живе і працює заслужений працівник культури, майстер народної творчості, бандурист Михайло Коваль, чия творчість відома далеко за межами Черкащини.  Багатою є також народна творчість мешканців села, зокрема, місцевих вишивальниць.  Свідченням цьому є унікальна колекція рушників і народної вишивки, що зберігається у великохутірській ЗОШ. Народна творчість села також представлена картинами самодіяльних  художників, зокрема О.А.Дорошенка та його сина В.О.Дорошенка.

З метою збереження історії Великого Хутора та його традицій у 1987 році з ініціативи О.А.Дорошенка у селі було відкрито історико-краєзнавчий музей, який на той час нараховував більше 2 тисяч експонатів. У  1991 року рішенням колегії управління культури Черкаського  облвиконкому йому було присвоєно  звання “народний музей”. Варто додати,  що це один з двох  краєзнавчих музеїв,  які існують у Драбівському районі  і мають звання “народний”. На жаль, після смерті О.А.Дорошенка краєзнавчий  музей у Великому Хуторі фактично припинив свою діяльність, а частина його фондів була втрачена.

Сьогодні місцева влада вживає заходів для відновлення діяльності Великохутірського краєзнавчого музею і оновлення його експозицій. У зв’язку з цим пропонується створити на базі Великохутірського краєзнавчого музею та діючої сільської бібліотеки принципово новий заклад культури — бібліотечно-музейний комплекс, який би відповідав вимогам сучасного інформаційного суспільства   та  потребам  мешканців територіальної громади села і вихідців із Великого Хутора, які постійно або тимчасово  проживають за його межами.

Мета і завдання   проекту

 

 Основним завданням бібліотечно-музейного комплексу  має стати найповніше задоволення запитів мешканців Великого Хутора та вихідців з цього села  на інформацію, духовний та культурний розвиток, патріотичне виховання молоді, створення умов для вивчення, збереження і популяризації  історії Великого Хутора, його культури, традицій, трудових здобутків тощо. З цією метою на базі Великохутірської бібліотеки №2 та сільського краєзнавчого музею передбачається створити єдиний бібліотечно-музейний    центр, який об’єднає бібліотечний фонд, стаціонарні експозиції краєзнавчого музею та виставковий зал музею.  Існуючі можливості бібліотечно-музейного комплексу будуть розширені за рахунок  підключення його до Інтернету та обладнання сучасним відеодемонстраційним комплексом і відеотекою. Одним із основних елементів Центру також має стати вже діючий Інтернет-сайт села Великий Хутір, який знаходиться за адресою: www.velikijhutir.cherkassy.ua і який у майбутньому може стати базою для створення ширшого проекту “Віртуальне село”.  Цей проект  буде розрахований, насамперед,  на вихідців із села, які проживають за його межами і хочуть підтримувати зв’язки із своєю малою батьківщиною. 

Крім того, створення  бібліотечно-музейного комплексу дозволить суттєво покращити якість і оперативність інформаційно-бібліотечного  обслуговування  користувачів через запровадження нових  форм і  методів  роботи, зокрема через:

 - залучення молоді до нових комп’ютерних  і телекомунікаційних технологій, їх профорієнтації, організація корисного і культурного дозвілля;

- надання інформаційно-правової допомоги  членам територіальної громади через пошук нормативних документів, законодавчих актів тощо;

- надання інформаційно-правової допомоги депутатам сільської ради та вчителям школи, зокрема через обмін досвідом з кращими практиками місцевого самоврядування та освітянської галузі;  

- організацію і проведення на базі бібіліотечно-музейного комплексу  конференцій, вечорів,  тематичних виставок,  семінарів тощо.

Частина  згаданих послуг  буде надаватися на платній основі, а виручені кошти можуть спрямовуватися на розвиток бібліотечно-музейного центру.

На сьогодні у селі Великий Хутір діють дві сільські бібліотеки із загальним книжковим фондом близько 20 тисяч книг.  Проте більша частина книжкового фонду є морально застарілою і не користується попитом читачів. Через фінансові проблеми обидві  сільські бібліотеки суттєво обмежені у придбанні нових книг і періодичних видань. Крім цього, жодна з бібліотек не має виходу в Інтернет і не використовує у своїй роботі сучасні комп’ютерні та телекомунікаційні технології. Обидві сільські бібліотеки є філіалами Драбівської центральної районної бібліотеки.

Ще складніша ситуація з діяльністю народного краєзнавчого музею, який  після смерті у 1996 році його засновника і організатора О.А.Дорошенка фактично припинив свою діяльність. За цей час частина фондів музею була загублена, а його експозиційні стенди морально застаріли. Також після смерті О.А.Дорошенка була призупинена краєзнавча та дослідницька робота з історії села, яка проводилася ним багато років. Достатньо сказати, що на час відкриття музею він нараховував біля 2-х тисяч експонатів, які розміщувалися у 7 залах  і відображали історію і побут села  протягом XVII-XX століть, біографії видатних людей, життя і діяльність  яких були пов’язані з Великим Хутором, трудові і ратні здобутки його мешканців тощо. Тому сьогодні є нагальна потреба у  відновлені  дослідницької краєзнавчої роботи і використання її результатів для національного та патріотичного виховання мешканців села і, в першу чергу, дітей та молоді. З цією метою пропонується присвоїти бібліотечно-музейному комплексу с.Великий Хутір імені Олександра Андрійовича Дорошенка, та відкрити на фасаді сільського  Будинку культури пам’ятної дошки, присвяченої засновнику музею.

Етапи реалізації проекту. Фінансування

Першим кроком у реалізації проекту створення бібліотечно-музейного комплексу  має стати визначення його юридичного статусу та ухвалення з цього приводу принципового рішення. Проблема полягає в тому, що великохутірська  бібліотека №2 знаходиться на балансі Драбівського районного відділу культури, а краєзнавчий музей – взагалі не має власника.     У зв’язку з цим доцільно розглянути питання про передачу Великохутірського краєзнавчого музею на баланс районного відділу культури, який зможе ефективніше керувати цим закладом і реалізовувати проект із створення бібліотечно-музейного комплексу.  Це доцільно зробити хоча б  з тієї точки зору, що бібліотека №2 і краєзнавчий музей знаходяться  під одним дахом у  суміжних приміщеннях, які відповідають вимогам до таких закладів. Крім того, за кількасот метрів від Будинку культури знаходиться місцева школа, яка буде найбільше зацікавлена в існуванні такого бібліотечно-музейного комплексу  і, безперечно, допомагатиме у його створенні.

Наступним етапом у створені бібліотечно-музейного комплексу має стати  відновлення системи опалення і електропостачання у приміщенні музею та бібліотеки, ремонт музейних кімнат, переобладнання музейних експозицій. З цією метою для фінансування проекту  планується залучити як цільові бюджетні, так і позабюджетні кошти. У зв’язку з цим доцільно буде відкрити  банківський рахунок для отримання благодійних внесків та пожертв на відновлення народного музею і оголосити про збір таких коштів.  Це абсолютно нормальна практика, тим більше, що в Україні і за її межами  існує чимало  різноманітних  фондів та організацій, які можуть надавати таку допомогу, в тому числі й через гранти. Як приклад можна назвати  Фонд інтелектуальної співпраці «Україна—ХХІ століття» Богдана Гунського, Міжнародний благодійний фонд Катерини Ющенко “Україна 3000”, Український Фонд соціальних інвестицій і т.д. До речі,  за рахунок кредиту, наданого  Українським  Фондом соціальних інвестицій (500 тис. грн.) минулого року було проведено реконструкцію Валківського краєзнавчого музею у Харківській області. Внесок територіальної громади у цей проект склав лише 10% від загальної суми.

У будь-якому разі створення бібліотечно-музейного комплексу потребуватиме  розробки детального кошторису або бізнес-плану, на підставі якого і здійснюватиметься збір коштів та фінансування проекту. Однією із частин бізнес-плану має стати комп’ютеризація бібіліотечно-музейного комплексу, підключення його до Інтернету та забезпечення сучасною оргтехнікою (4-5 ПК, 2 плазмові панелі з відеомагнітофонами, сучасними меблями тощо).    

Орієнтовна вартість цього проекту становить 250-300 тисяч гривень.

Очікувані результати

Створення у селі Великий Хутір бібліотечно-музейного комплексу   сприятиме відродженню та збереженню історичних і культурних  традицій села,  як  частини духовного надбання українського народу. А поєднання   функцій традиційних масових бібліотек і музейно-виставкових центрів забезпечить можливість для широкої популяризації цих надбань  як серед мешканців села, так і серед його гостей та користувачів Інтернету. Зокрема, комп’ютеризація  бібліотечно-музейного комплексу та оснащення його сучасними телекомунікаційними засобами дозволить проводити на високому організаційному  рівні різноманітні культурно-просвітницькі заходи і популяризувати їх далеко за межами села. Створення бібліотечно-музейного комплексу також сприятиме модернізації бібліотечного фонду сільської бібліотеки №2 і розширення її можливостей за рахунок доступу до електронних бібліотек та баз данних Всесвітньої мережі.

У разі успішної реалізації цього проекту бібліотечно-музейний комплекс села Великий Хутір може стати зразковим проектом для інших населених пунктів і територіальних громад.

 

Автор проекту:                                       Віктор Козоріз