Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









Герой Радянського Союзу С.Куниця

Семен Куниця у пам’яті
своїх однополчан та земляків

 

 Семен Андрійович Куниця народився 16 березня 1914 році в селі Великий Хутір Драбівського району Черкаської області ( до 1954 р. Золотоніський район Полтавської області) в бідній селянській родині. Про його дитячі та юнацькі роки відомо не багато. Але ми знаємо, що два старші брати Семена — Степан і Йосип не повернулися з фронтів громадської війни, тому йому  рано  довелося починати свій трудовий шлях. Працював Семен Куниця конюхом і пастухом  в комуні "Червоний орач" й одночасно навчався у великохутірській семирічці. А після її закінчення у 1931 році він   вступив на навчання до  Золотоніського  педагогічного училища, яке  закінчив  у 1934 році. Після цього Семен Куниця  працює піонервожатим та  зав.відділом піонерів  Золотоніського райкому комсомолу, обирається  членом Золотоніської міської ради.


На жаль, про цей період життя  С.А. Куниці також відомо не багато. Але точно можна сказати, що він був визначальним у формуванні його характеру і політичного світогляду. Адже на цей час Семен  Андрійович  уже був членом комсомольської організації і брав активну участь у громадсько-політичному житті. Про це, зокрема, у одній із своїх статтей згадував колишній директор Великохутірської середньої школи і краєзнавець Олександр Андрійович Дорошенко.
Отже, Семен Куниця  був  сином свого часу, який намагався іти з ним у ногу, вірив у світлі ідеали і своє високе призначення. Тому коли комсомол кинув у маси заклик “Молодь – на літаки”, Семен Куниця, як і тисячі його ровесників, вирішив відгукнутися на цей заклик і присвятити себе авіації.  Тим більше, що у той час вся країна захоплювалася подвигами і рекордами таких уславлених пілотів, як   Михайло Водоп’янов, Валерій Чкалов, Михайло Громов та інших,  які своїм прикладом  надихали молодь  на нові подвиги ( див. додаток 4).


У серпні 1935 року Семена Куницю  призивають  до лав  Червоної Армії, а звідти  за путівкою комсомолу  він вступає до знаменитої Качинської авіаційної школи імені О. М’ясникова, стає членом ОСОВІАХІМУ (Общество содействия обороне, авиационному и химическому строительству СССР – рос.). Тут остаточно формується його характер: і як людини, і як майбутнього льотчика та командира, що став продовжувачем славних традицій льотної школи. Тільки  у довоєнний період,  з 1921 по 1941 роки, Качинською авіашколою було підготовлено 7124 льотчики, 29 з яких   стали Героями Радянського Союзу. А за період Великої Вітчизняної війни із стін цього закладу вийшло  2228 військових льотчиків, якими  у повітряних боях було збито   понад 3000 літаків противника. За подвиги в боях з фашистами ще 289 випускників льотної школи були удостоєні звання Героя Радянського  Союзу. Серед них і Семен Андрійович Куниця.  Але тоді, у 1931 році, молодий курсант навряд чи думав про майбутні подвиги і про те, як складеться його військова кар’єра.  Йому був лише 21 рік, життя здавалося прекрасним, а  бажання літати перевершувало усі сумніви і страхи. Отож, в училищі  Семен Куниця наполегливо вивчає  авіаційну техніку і  успішно оволодіває  льотною практикою, а в 1937 році після  закінчення  навчання, як одного з кращих курсантів, його залишають  у авіаційній школі інструктором з льотної підготовки.

ЗАВАНТАЖИТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ ТЕКСТУ