Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









Рощин М.В.

Микола Рощин – детектив  від Бога

Микола Рощин

Великий Хутір – батьківщина багатьох знаменитих людей. Один з них - добре знаний  у міліцейських колах  Микола Рощин, полковник міліції, який багато років віддав карному розшуку. Зараз він знаходиться на заслуженому відпочинку, але не сидить, склавши руки. Микола Васильович і досі працює головним фахівцем Департаменту майнових злочинів МВС України, а також  активно ділиться своїм досвідом і знаннями із  масовою аудиторією.

Раніше за його матеріалами було знято два документальних фільми і близько сотні телевізійних сюжетів. Кому не відомі такі шедеври як "Белые братья", "Трасты", "Лохотронщики", "Виведение порчи", "Завладение квартирами", "Как вести себя на улице", "Как стать миллионером, заплатив членський взнос всего 2300 у.е." П’ять років не сходили з екрану УТ-1 "Онуки лейтенанта Шмідта", за участю І. Булаковського та М. Рощина, а його стаття "Взяти шлюб на вулиці" багато разів передруковувалися вітчизняними газетами та журналами.

Останнім часом Микола Рощин пробує свої сили на письменницькому поприщі. У 2004 році вийшла його книга «Гомо лохус», яку  називають своєрідною енциклопедією шахрайства. А нещодавно  в одному з київських видавництв вийшла ще одна  книга нашого земляка, яка називається  "Український лохотрон. Достовірні історії афер”. Автор цього унікального видання тривалий час відшліфовував свій професійний досвід у карному розшуку України, отож може сміливо давати поради і рекомендації тим, хто не хоче стати жертвою різноманітних аферистів та шахраїв. Саме це і є головною ідеєю книги  Миколи Рощина. Він вважає, що єдиний спосіб боротьби з аферами - це гласність, тому в своїй книзі  наводить приклади найпоширеніших афер, на які часто потрапляють наші співвітчизники і дає цілком слушні поради як можна запобігти цим неприємностям.

До цього варто додати, що Микола Васильович Рощин народився у Великому Хуторі в 1942 році. Працював на шахті, освоював цілину, служив у Радянській  армії. З 1968 року працював у карному розшуку, має на своєму рахунку сотні розкритих злочинів і афер. У 2009 році указом Президента України його було нагороджено орденом "За заслуги" III ступеня. 

 

 

Сищик за покликанням

Головний спеціаліст з майнових злочинів полковник міліції  Микола Рощин пропрацював у карному розшуку 34 роки. Він один з кращих детективів «старої гвардії», якого заслужено називають «сищиком від Бога».

Законодавчий абсурд.

На його рахунку безліч розкритих злочинів. А все його життя – безперервний потік ідей, статей, виступів, де він дає розумні поради і попереджає про кримінальну відповідальність за порушення закону.

Профілактична робота Миколою Васильовичем ведеться постійно. Книгу «Гомо лохус», або так звану енциклопедію шахрайства, видану в 2004 р. він написав за дві відпустки. В ній викладена історія розвитку шахрайства і причини його виникнення. Схеми, за якими працюють злочинці, практично такі ж, що й раніше. Так, зо два роки тому в Криму біля «Ластівчиного гнізда»  активно діяла фірма, яка чітко дотримувалася сценарію, за яким працювали шахраї з твору Ільфа і Петрова «12 стільців». Сучасна контора «Роги і ратиці»  виманювала у туристів гроші за огляд визначних місць Криму. Сума була символічною і не викликала обурення, але враховуючи величезний потік відвідувачів, прибуток у самозванців виходив пристойний.

За матеріалами Миколи Рощина створено два документальних фільми, близько ста відео сюжетів. Протягом п’яти років по УТ-1 за його участю виходила передача «Діти лейтенанта Шмідта», в якій демонстрували найпоширеніші види шахрайства і давали рекомендації, як від них вберегтися. Враховуючи те, що в Україні за рік реєструється близько 20 тис. випадків шахрайств, така профілактика життєво необхідна. На даний час Рощин є членом незалежної громадської організації Комітету сприяння захисту прав дитини. Допомагає створювати навчальні посібники, готує агітаційні плакати та інші матеріали.

За його участю розроблена програма «Мій дім – моя фортеця», завдяки якій по всій Україні в житлових будинках встановлюють грати на вікнах перших і останніх поверхів, вхідні бронедвері, розроблені 19 підприємствами, автономні сигналізації з виводом на пульт централізованого спостереження, кодові замки і т.д.

Одна з проблем, що хвилює не тільки Миколу Рощина, але і всю громадськість, – нововведення в Кодексі України про адміністративні правопорушення, де встановлена мінімальна сума украденого – 393 грн. – не є кримінально карною. Сам факт того, що ця сума перевищує мінімальну пенсію громадян, говорить про її абсурдність.

14 країн

Нещодавно в Києві  до ветерана ВВВ у квартиру зайшов шахрай, що представився соцпрацівником. Поки жінка діставала затребувані ордени, в неї украли 350 грн. Іти до суду вона не може за станом здоров’я, а оскільки сума не значна,значить цей злочин підпадає під адміністративно-правові відносини. Проблема в тому, що тратити час і здоров’я на судові  розбирання людям ніколи і ні за що. Ось і виходить, що від наших гуманних законів насамперед потерпають малозабезпечені, безпорадні громадяни.

Окрема проблема ― кишенькові крадіжки. Зміни, внесені до Кримінального кодексу, дали зелене світло кишеньковим злочинцям. Враховуючи те, що люди не носять з собою крупні суми, дрібні крадіжки стали «щипачам» на руку. Відбувшись штрафом або строгим попередженням, вони знову крадуть. Тільки в одній картотеці Києва нараховується 3,5 тис. кишенькових злодюжок.

― Демократія – не вседозволеність, а присутність законів, які захищають права громадян, і строге їх дотримання. Але наші закони не настільки досконалі, щоб люди могли відчувати себе безпечно, – коментує пан Рощин, якому доводиться розглядати масу скарг, що надходять до МВС.

Микола Васильович побував у 14 країнах. Завдяки йому деякий досвід роботи поліції інших держав перейняла і Україна. Зокрема, в Києві  використовується відео спостереження за оперативною обстановкою міста. Служба ДАІ, яка закупила сім відеокамер, встановила їх у центрі столиці, що полегшило пошуки правопорушників. Щоб оснастити такою технікою усе місто, потрібно щонайменше двісті відеокамер.

На прохання  розповісти про особисте життя Микола Васильович відповів напівжартома: «Ось моє особисте життя» і розвів руками, вказуючи на стіни робочого кабінету. Перед тим, як прийти на службу в міліцію, Микола Рощин перечитав безліч детективів. В карний розшук його привела цікавість, коли ж зіткнувся з реальністю, зрозумів, що розслідування, яке проводить письменник , – всього лише плід його уяви.  

Коли не вистачає з’єднувальної ланки, щоб розплутати кримінальну справу, доводиться не мало попрацювати. Задля маленької, але важливої деталі, сищики працюють не одну добу в посиленому режимі. Розслідуючи кримінальну справу, пов’язану з діяльністю «білого братства», Микола Рощин закінчив курси екстрасенсів.

Щоб успішно розкрити злочин, потрібно бути не тільки фізично сильним, але й добрим психологом. Микола Рощин в минулому займався самбо та іншими видами спорту, захоплювався шахматами, книгами тощо. Та найголовніше в його житті – робота детектива.

― Мій найменший онук хоче стати міліціонером, – з гордістю закінчує бесіду Микола Рощин. – Щоправда, він про це не знає, бо йому лише сім місяців.

Але дідусь Рощин упевнений: розпочата ним справа обов’язково буде продовжена.

Марина Котенко,

прес-служба Департаменту кримінального розшуку МВС України,

(«2000», №52(300) від 29.12.2005)