Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









Коваль М.Д.

БОЖА ЛЮДИНА З ВЕЛИКОГО ХУТОРА

  

Михайло Коваль — людина з багатьма талантами

Коваль співав із самого дитинства. Як він сам пригадує, і він, і вся його родина завжди співали. Вони співали на свята і під час роботи. Саме від односельців, від родини, від сусідів навчився Коваль пісень свого краю — від балад та ліричних пісень до обрядових та історичних. Особливо вплинула на нього сусідка, Оксана Криворот, або просто баба Санька, як її всі зазвичай називали. Її пісні були особливо гарні та емоційно яскраві, і саме та пісня, яку Коваль вивчив від баби Саньки, була відібрана, щоб представляти Україну на “Євродиску”.

Коваль навчився грати на бандурі вже дорослим. Він закохався в цей інструмент ще в дитинстві, але його сім’я не мала можливості дістати для нього бандуру. Коли музей м.Черкаси, центру області, запропонував йому бандуру ручного виробництва, він, нарешті, здійснив своє бажання опанувати цей особливий, асиметричний інструмент. Бандура пов’язана з кобзарями, професійними співцями, що співали історичні пісні, псалми та українські епічні поеми, відомі під назвою “думи”. Як сучасний представник кобзарської традиції, Коваль освоїв усі ці типи.
Перебуваючи в Едмоні, Коваль  виконав багато знаних ним пісень в Альбертському Університеті та для громади міста. Він брав участь в університетських лекціях з української народної пісні. Він співав на “фольклорному ланчі” для викладачів та аспірантів Університету. Він відвідав лекції з української мови та дав інтерв’ю на радіо CJSR. У центрі уваги були його публічні виступи в “Живих народних джерелах”, в Центрі
Українського фольклору, у Фонді Пітера Кула, де всі його пісні були записані на професійному рівні. Аспіранти Університету з Програми українського фольклору також записали на відео інтерв’ю Коваля про його біографію. Всі записи будуть передані до Архіву Українського фольклору Богдана Медвідського і будуть доступними для громадськості.

Поза Університетом Коваль виступав на спонсорському гала-концерті Ансамблю українського танцю “Шумка”. Він співав для українських молодіжних організацій, відвідав церкву та інші заклади. Особливе значення для Коваля, так і для громадськості, мало його відвідання шкіл. Коваль розмовляв з дітьми і співав для них у школах Делвуд та Балуін ( м.Едмонт) і в школі  імені Г.А. Косташа в селищі Смолкі Лейк. І куди б не прийшов, він не лише співав, але й показував своє ткацтво, солом’яні вироби, дарував дітям ляльки.
Відвідання Едмона  стало можливим для Коваля завдяки спонсорському фонду Пітера та Доріс Кул. Призначення цього фонду — сприяти розвитку освіти, та зокрема, українських наукових досліджень. Приїзд Коваля до Канади мав особливе значення, бо він належить до такого типу митців, яких ми рідко бачимо в Північній Америці. Він виконує музику, вивчену усно, від інших народних виконавців, а не через формальну освіту в консерваторії. Завдяки йому, як студенти Альбертського Університету, так і учні державних шкіл дістали можливість почути традиційну музику з перших уст.
Шкільна та студентська молодь в Україні теж матиме користь. Це була перша поїздка Коваля за межі України, і він збирається розповісти учням своєї сільської школи та інших закладів про свої враження.

Наталія Кононенко, викладач Альбертського Університету,
м.Едмонт, Канада nataliek@ualberta.ca 
( Переклад з англійської).