Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









Коваль М.Д.

БОЖА ЛЮДИНА З ВЕЛИКОГО ХУТОРА

  

Пояси-крайки Михайла Коваля

 Михайло Коваль за роботоюЯкось, завітавши на садибу до бандуриста Михайла Коваля , застав його за досить дивним заняттям. Господар сидів на лавці й старанно перебирав нитки , закріплені на невеликій  дерев’яній рамці. Орудуючи саморобним човником  з кольоровою ниткою, він пропускав її через поздовжню основу, а потім столовою виделкою вправно підганяв поперечні нитки. Поступово на основі проступав  яскравий візерунок, який ставав частиною неширокого пояса. “Колись такі пояси-крайки (а у Великому Хуторі на них казали “поворозки”),  уміли ткати у багатьох селянських родинах, – говорить Михайло Коваль,  – і це дуже давнє ремесло. Наприклад, вправною ткалею була моя  бабуся Оксана, з якою я проводив у дитинстві найбільше часу. Вона ткала не  лише полотно, але й ковдри, рядна, скатертини, накидки. При цьому використовувала досить складні техніки  фігурного ткання, які виконувала на спеціальному верстаті з чотирма або шістьма підніжками (педалями). А ще раніше, до колгоспів, бабуся ткала сукно з овечої вовни  та ліжники.  Неперевершеним майстром складного  ткання у Великому Хуторі був і дід Лукаш Лебідь. То коли жінки хотіли мати якісну річ – скатертину чи покривало на скриню – замовляли її саме в діда...

 

[ Читати повністю ]

(до 60-ліття Михайла Коваля)

М. Коваль грає на бандурі

Так у селі Великий Хутір і за його межами називають заслуженого працівника культури України, члена Національної спілки кобзарів і Спілки майстрів народного мистецтва України Михайла Дмитровича Коваля. Він справді наділений Богом багатьма талантами, бо самотужки освоїв старосвітську бандуру і пише пісні, володіє ткацьким ремеслом і соломоплетінням, встигає керувати сільським хором і виховувати онуків. А ще Михайло Дмитрович має майже тридцять років педагогічного стажу і звання "Відмінник народної освіти". Теж цілком заслужене і справедливе. Бо ж половину свого віку присвятив дітям - спочатку навчаючи їх іноземних мов, а потім, створивши дитячий етнографічний ансамбль "Дударик", з яким прищеплював любов до народних традицій та високого мистецтва. Для багатьох учасників ансамблю, це були найголовніші уроки в їхньому житті, отож, вони і досі із вдячністю згадують свого Учителя і радіють його успіхам.

[ Читати повністю ]

Творчість М.Коваля ( тут можна прослухати записи пісень у виконанні бандуриста)

Михайло Коваль грає на старосвітській бандурі і співає про все, що бачить

  

 Корені українського кобзарства та лірництва сягають Княжої доби, доби народних музикантів-потішників, яких називали тоді скоморохами. Існування епосу в репертуарі співців-скоморохів, гусельників дає підставу вважати часи Київської Русі витоками кобзарського мистецтва. Традиційне кобзарство з давніх часів вважається священним, самих же кобзарів називають божими людьми.
 Живе така божа людина й на Драбівщині. Коли під Великим Хутором дзвінкими переливами далеко у височінь злітає пісня, люди знають, що то їхній земляк Михайло Коваль узяв до рук бандуру.

[ Читати повністю ]

Фієста і фортуна

 Тоді як у столиці ледь не на кожному кроці знаходиться привід побідкатися з приводу важкого становища української культури, в глибинці можна знайти приємні несподіванки. Колишній учитель іспанської та англійської мов, а нині пенсіонер з села Великий Хутір Драбівського району Черкаської області Михайло Коваль не тільки володіє іноземними мовами, а й збирає пісенний фольклор свого краю, виконує його, акомпануючи на бандурі, грає на багатьох народних інструментах, уміє плести з соломи брилі... Саме цей приємний симпатичний чоловік став героєм короткометражної документальної стрічки «Фієста».

[ Читати повністю ]

Михайло Коваль — людина з багатьма талантами

“Ukrainian Weekly” 2005 р., (Незалежний Український Інтернетний Інформаційний Бюлетень,13 грудня 2005 р. Канада)

Коваль живе у Великому Хуторі, селі в центральній Україні, що знаходиться приблизно за 250 км на південний схід від столиці – Києва. Він вивчився на шкільного вчителя і працював з дітьми в своєму ж селі аж до виходу на пенсію два роки тому. Як і всі вчителі сільських шкіл, він є також і фермером, вирощуючи городину і тримаючи тварин і птицю, щоб прохарчувати сім’ю. Що робить Коваля неповторним, то це любов до мистецтва в поєднанні з його вражаючими талантами.

[ Читати повністю ]