Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









ЦЕРКВА

 

Храмове свято у Великому Хуторі

 Таким чином, через сімдесят з лишком років після знищення духовної святині великохуторяни відродили про неї історичну пам’ять, зробивши і перший крок  до відновлення самої храмової споруди. Бо пам’ятний хрест встановили на тому ж  місті, де колись був вівтар Пелагеївської  церкви, позначивши на землі і  периметр церковної споруди.

Ікона І хоч нині на тому місці росте  листяний парк, висаджений у 60-і роки минулого століття, старожили села  добре пам’ятають, що раніше тут був просторий майдан, де стояла дерев’яна церква, а поруч з нею була сторожка та кілька церковних поховань. Наприклад, 78-річний Григорій Іванович Нижник пригадує, що церква стояла якраз навпроти їхньої хати і в дитинстві він не раз бував у цьому храмі. Тим більше, що його батько, Іван Остапович Нижник, один час  був старостою цієї церкви. А коли її почали руйнувати, Григорій Іванович  з братом приніс додому кілька вцілілих ікон, які пізніше були передані до діючих храмів.

Багато історичних даних про Пелагеївську церкву зберігають і архівні документи. Один з них говорить про те, що у 1912 році прихожанами цієї церкви   були  2427 жителів Великого Хутора та навколишніх хуторів (Нової Бірючки, Гайворонщини,  Кирсунівки). Причому для багатьох з них церква  була не просто центром  релігійного життя, а й надійною берегинею християнських звичаїв та традицій, які тривалий час  визначали спосіб життя та  культуру наших предків. Храмове свято у В.Хуторі

Отож, не випадково встановлення пам’ятного хреста на місці Пелагеївської церкви привернуло увагу багатьох великохуторян: і старшого, і молодшого покоління. Більше сотні з них прийшли до пам’ятного місця щоб стати безпосередніми свідками цієї знаменної події та взяти участь у спільному молебні, який відправили три священики Української Православної церкви.

Після встановлення триметрового дубового хреста він був освячений протоієреєм Дмитром Іванусою, який привітав великохуторян із храмовим святом. А потім слово взяв  Великохутірський сільський голова Петро Пізняхівський та ті, хто   досліджував історію Пелагеївської церкви, впорядковував територію на тому місці, де вона стояла, та  ініціював встановлення там пам’ятного хреста — Віктор Козоріз, Борис Омелюх, Микола Куниця, Михайло Коваль. Останній   у супроводі бандури виконав для своїх земляків ще й давню псальму “Ой на горі, на горі високій”.

Того ж дня у Великому Хуторі відбулася презентація книги Віктора Козоріза “Там, де молились наші предки”, в якій зібрані унікальні архівні матеріали з історії великохутірських церков та їх служителів. Кілька таких книг були передані й до сільських бібілотек та до Драбівської центральної районної бібліотеки, де з ними можуть ознайомитися всі бажаючі.

Петро Приймаченко.

 

Фото автора. Храмове свято у В.ХуторіОсвячення учасників свята от. Дмитром Іванусою Табличка на пам’ятному хресті Співає бандурист Михайло Коваль

Ініціатори встановлення пам