Left menu:

ФОТОГАЛЕРЕЯ (додано новий розділ " О.А.Дорошенко"









Головна

Застелю білий світ рушниками

Надія Колотило зі своїми виробамиУже більше тридцяти років учителька Великохутірської загальноосвітньої школи Надія Яківна Колотило колекціонує та досліджує вишивані рушники, якими її односельці здавна прикрашали свої оселі. Ще й сьогодні в багатьох будинках Великого Хутора можна побачити ті рушники на образах, картинах, настінних дзеркалах, на рамках з фотографіями, де вони органічно доповнюють хатній інтер’єр, створюючи неповторну атмосферу домашнього затишку і тепла. Багато таких рушників і в місцевій Петро-Павлівській церкві, завдяки чому вона завжди виглядає просто й урочисто. 

[ Читати далі ]

1. Наш край 100 років тому. Великий Хутір

Село в адміністративно-територіальному поділіНа оранку з волами

best cartier replica watches 0pt; text-align: justify;">    Спробуємо з’ясувати, яким століття тому було життя мешканців конкретного населеного пункту, зокрема села Великий Хутір, що відносилося до Золотоніського повіту і мало статус волосного центру. Тобто, крім сільської управи, яку очолював староста, в селі знаходився ще й волосний суд та волосне правління , адміністративна влада  якого поширювалася на 18 навколишніх сіл і  хуторів (див. Історія села . Великохутірська волость).

[ Читати далі ]

2. Наш край 100 років тому. Великий Хутір

Зайнятість місцевого населення

Як свідчить  статистика, 100 років тому на території В. Хутора існувало 621 господарство, члени яких були зайняті у тій чи інші сфері виробництва. Але у більшості  з них, а точніше у 390-та, люди займалися традиційним хліборобством. Тобто, маючи власну або орендовану землю, селяни вирощували на ній зернові культури, які збували на найближчих ярмарках, і за рахунок цього жили. Ті ж господарства, які не мали або мали недостатньо своєї землі, змушені були виживати за  рахунок  поденщини, зажину чи батракування своїх членів у заможніших господарів. У В. Хуторі було  51 таке господарство.

 

[ Читати далі ]

І Ленін такий молодий…

У Великому Хуторі  відремонтували  пам’ятник вождю світового пролетаріату  І Ленін такий молодий...

45 років тому до 50-річчя «Великої Жовтневої соціалістичної революції» у Великому Хуторі відкрили новий двоповерховий Будинок культури, а майдан  біля нього виклали червоною цеглою , щоб нагадував знамениту «Красную площадь». Само собою, на цій площі з’явився і стандартний бюст Леніну, який постав на високому цегляному постаменті, оточеному пишними клумбами. Дарма, що вождь світового пролетаріату ніколи не бував у Великому Хуторі (навіть близько), впродовж двох десятиліть місцеві жителі слухняно покладали до цього пам’ятника квіти, вшановуючи одного  з катів українського народу.

[ Читати далі ]

Про що розповіла зламана стріла?

Наконечник  стріли, знайдений у В.Хуторі    Нещодавно колекцію старожитностей  Великохутірського краєзнавчого музею поповнив  цінний  експонат, який відкриває сторінку до середньовічної історії нашого краю.  Це наконечник стріли давньоруського часу, випадково знайдений жителем Великого Хутора  Анатолієм Шульгою. У 2002 році, обробляючи земельну ділянку, виділену йому під добавку на місці колишнього сільського вигону, він натрапив  на невеликий металевий предмет, який при детальнішому огляді виявився наконечником стріли невідомого походження. Кілька років ця знахідка без будь-якого руху пролежала вдома у пана Анатолія,  а коли у селі  була відновлена робота місцевого музею,  він передав її туди на відповідальне зберігання.

[ Читати далі ]

Спогади про діда Василя

Приймак Василь Йосипович

Поділитися цими спогадами мене спонукала одна важлива обставина: 5 березня 2014 року минає рівно сто років від дня народження нашого діда (материного батька) Приймака Василя Йосиповича. У селі Великий Хутір, де він народився і виріс, де працював і закінчив свій життєвий шлях, про нього вже мало хто пам"ятає: вік людини недовгий, а людська пам"ять ще коротша. Але ми, його онуки і правнуки, мусимо знати і пам"ятати, щоб  колись і самим не загубитися в тумані забуття. Щоб не перервалася ота невидима  духовна ниточка, яка зв"язує нас з поколіннями наших предків, нагадуючи про вічне життя і  про вічні цінності. До таких цінностей, безперечно, відноситься і наш обов"язок вшановувати своїх померлих предків та молитися за упокій їхніх душ. Отож, щоразу, буваючи на сільському кладовищі , безпомилково знаходимо скромні могилки діда Василя  та  його дружини баби Наталки. Що тут сказати? Прожили вони у парі понад 40 років, сім з яких відібрала армійська служба діда та війна. Важко працювали у колгоспі. Народили двох дітей. Збудували хату. Дочекалися онуків ...


 

[ Читати далі ]

Наш Шевченко

Тарас Шевченко, автопортрет, 1860 р.Нещодавно Україна відзначила знаменну подію – 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. З цієї нагоди на державному рівні відбулося багато заходів, приурочених до цієї дати. Такі заходи пройшли і на Драбівщині,  з якою пов’язано кілька пам’ятних сторінок в біографії Тараса Григоровича. Насамперед, йдеться про його перебування у селі Мойсівка, де поет відвідував маєток княгині Тетяни Вольховської та місцеву Петро-Павлівську церкву. І хоч ні один, ні інший об’єкт до нашого часу не зберігся (маєток був зруйнований ще під час Громадської війни, а спалену у 70-х  роках минулого століття церкву досі не відбудували), пам’ять про зв’язки Т.Г. Шевченка з нашим краєм живе і понині. Про це нагадують не тільки назви вулиць і бюсти поету, а й народна пам’ять, у якій міцно закарбувався образнашого Кобзаря.

[ Читати далі ]

Трактор своїми руками

  • Міні-трактор "Mustang" Багато власників особистих  селянських господарств хотіли  б мати у своїх домоволодіннях міні-трактора за допомогою якого можна було б  обробляти садово-городні ділянки. Проте промислові зразки міні-техніки (і вітчизняні, і закордонні) все ще залишаються недоступними для більшості селян, насамперед, через їх дорожнечу.  Наприклад, вітчизняний міні-трактор ХТЗ-1410 коштує від 16 тис. грн., китайський «Сінтай» – близько 27 тис. грн.,  а білоруський «Зубр- 304» – від 33 до 40 тис. грн.    

[ Читати далі ]